Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-106.3

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено електропровідність й адгезійну міцність електропровідних композицій на основі епоксидної та епоксиуретанової смол, наповнених дисперсними металами - нікелем, міддю та залізом. Встановлено, що епоксиуретанова смола забезпечує більші значення адгезії, тоді як рівень електропровідності вищий у композиціях на основі епоксидної смоли. Досліджено вплив вмісту дисперсного наповнювача на величину електропровідності та адгезійної міцності.

Изучены электропроводность и адгезионная прочность электропроводных композиций на основе эпоксидной и эпоксиуретановой смол, наполненных дисперсными металлами - никелем, медью и железом. Установлено, что эпоксиуретановая смола обеспечивает большие значения адгезии, тогда как уровень электропроводности выше в композициях на основе эпоксидной смолы. Исследовано влияние содержимого дисперсного наполнителя на величину электропроводности и адгезионной прочности.

Conductivity and the adhesive properties of conducting compositions based on epoxide and epoxy-urethane resins filled with the disperses metals - niches copper and iron have been studied. It has been established that epoxy-urethane resin provides the greater values of adhesive, whereas the level of conductivity is higher in the compositions based on epoxide resin. Influence of the concentration of the disperse filler on the value of conductivity and adhesive strength has been investigated.

Синтезовано композиції на основі суміші уретанових олігомерів різної молекулярної маси (MM) та неорганічного олігомера (силікату натрію). Вивчено кінетику полімеризації олігомерів за допомогою методу ІЧ-спектроскопії по витраті NCO-груп. Визначено, що реакції мають перший порядок, а константи швидкості залежать від співвідношення органічний/неорганічний компонент. Досліджено залежності електропровідності, діелектричної константи та механічних властивостей композицій від MM органічного олігомера та вмісту неорганічного компонента.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.6

Рубрики:

Електроізолювальні та електропровідні пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів електрометрії та реокінетики досліджено механізм полімеризації органо-неорганічних систем на основі епоксидної смоли та алюмофосфату (ЕС - АФ). Установлено, що в такій системі проходять декілька процесів, які різним чином впливають на електричні параметри. Відповідно, кінетичні залежності електропровідності мають два максимуми, пов'язані з протіканням реакцій в іонвмісній неорганічній фазі та з ростом молекулярної маси та гелеутворенням у полімерній матриці. Показано, що підвищення вмісту неорганічної фази в системі ЕС - АФ прискорює швидкість реакцій полімеризації.

Досліджено електричні та механічні властивості лінійних поліуретанів (ПУ), модифікованих етилацетоацетатом міді. Показано підвищення рівня їх провідності за умов постійного струму на 2 - 3 порядки та зростання відносного подовження у 1,5 рази у порівнянні з вихідною ПУ матрицею.

Взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 із водним розчином кислого фосфату алюмінію (АФ) одержано епоксиалюмофосфатні композиції (ЕАФК), що містять Al-, P-вмісні неорганічні блоки. Показано, що час гелеутворення ЕАФК сітчастої будови визначається вмістом АФ і залежить від швидкості зсуву, реокінетичні константи швидкості реакцій збільшуються із підвищенням вмісту АФ у композиції. Встановлено, що максимуми на кривих залежності електропровідності від часу тверднення ЕАФК із різним вмістом АФ із деяким випередженням співпадають з точками гелеутворення цих композицій.

Досліджено структуру і властивості полімер-деревних композицій на основі аліфатичного кополіаміду, вторинного поліетилену. Показано, що регулюванням коефіцієнта щільності пакування деревного наповнювача можна цілеспрямовано впливати на властивості полімер-деревних матеріалів (ПДМ). Досліджено модифікуючий вплив аліфатичного кополіаміду на властивості ПДМ на основі вторинного поліетилену.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-106

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі уретанових олігомерів різної молекулярної маси та силікату натрію синтезовано гібридні органо-неорганічні системи (ОНС). При порівнянні дифузійних параметрів для ОНС і для відповідних поліуретанів виявлено, що водопоглинаючі властивості ОНС зумовлені наявністю гідрофільної неорганічної фази, в якій стабілізується сорбат (вода), що надходить у систему. Швидкість надходження сорбату в ОНС не лімітується полімерною органічною матрицею, а величина коефіцієнта дифузії визначається умовами стабілізації води в неорганічній фазі. Найбільшою сорбційною ємністю характеризується ОНС-2102, що зумовлено високою молекулярною масою відповідного олігооксипропіленгліколю і його лінійною структурою.

Показано,що термомеханічні та структурно-молекулярні параметри епоксиалюмофосфатних композицій, одержаних взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 із отверджувачем (кислим алюмофосфатом) за наявності наповнювача (гідроксиду алюмінію), залежать від вмісту отверджувача та наповнювача.

Досліджено залежності повзучості (деформації матеріалу в часі під дією постійного навантаження) та релаксації напруження, видовження і зусилля при розтягуванні, а також модулів пружності при стисненні та видовженні від хімічного складу органічної складової органо-неорганічних полімерних систем (ОНС) на основі олігоефіруретану, низькомолекулярного поліізоціанату, та металсилікату. Встановлено кореляцію зміни механічних параметрів з структурою гібридної органо-неорганічної сітки, що формується у процесі синтезу ОНС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.22

Рубрики:

Шаруваті пластмаси на основі карболанцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено основні закономірності формування структури провідної фази в полімерних композиціях, що містять електропровідні наповнювачі, встановлено взаємозв'язок структурної організації з електричними, реологічними та теплофізичними характеристиками наповнених полімерних систем. Узагальнено результати комплексних досліджень електропровідності систем з вуглецевими та металевими наповнювачами, досліджено вплив міжфазних взаємодій полімер - наповнювач на перколяційні ефекти у вуглецьнаповнених полімерних системах та вивчено процеси утворення впорядкованої провідної фази в полімерній матриці на базі бінарних сумішей полімерів, створено фізичну модель для опису ефектів локалізації наповнювача в одній з полімерних фаз і на міжфазній границі. Запропоновано кількісний опис в таких системах за допомогою рівняння, що включає параметри міжфазної взаємодії полімерна матриця - наповнювач. За результатами дослідження структури сегрегованих систем зроблено висновок стосовно взаємозалежності процесу їх формування з виникненням провідності в системі, на підставі чого побудовано геометричну модель сегрегованої системи та надано кількісні співвідношення між порогом перколяції та параметрами каркасу наповнювача. За результатами вивчення металонаповнених систем з гетерогенною полімерною матрицею показано можливість виникнення провідності за аномально низької величини порогу перколяції. Запропоновано структурну модель, що пояснює особливості електропереносу високою локальною концентрацією наповнювача, який

Синтезовано органо-неорганічні композити (ОНК) на основі уретанових олігомерів і лужних силікатів з різним типом катіона, досліджено їх сорбційні властивості щодо парів води. Виявлено, що основний вплив на сорбційні характеристики досліджених ОНК має молекулярна маса кремнійкисневих аніонів силікатів і тип катіона лужного металу, що пояснюється різницею їх розмірів і, як наслідок, ступенем гідратації.

Досліджено полімерні нанокомпозити на основі поліпропілену (ПП) та органо-модифікованого шаруватого силікату (ОШС), одержані за допомогою методу змішування у розплаві. За допомогою методу диференціальної сканувальної калориметрії показано, що введення ОШС у матрицю ПП призводить до зростання температури кристалізації та ступеня кристалічності композитів. Встановлено, що ОШС призводить до зростання модуля пружності та зменшення tgдельта механічних втрат нанокомпозитів, що свідчить про армувальну дію шаруватого силікату на матрицю ПП.

Синтезовано нові епоксифосфорвольфрамові полімери на основі епоксидної смоли ЕД-20 і водного розчину фосфорвольфрамової гетерополікислоти. Показано, що вмістом води можна регулювати час затвердіння та густину сітки епоксифосфорвольфрамового полімеру просторової структури, який утворюється в результаті реакції катіонної полімеризації. Термомеханічні характеристики та вологостійкість синтезованого полімеру є вищими за такі для епоксидного полімеру, затвердненого поліетиленполіаміном.

Синтезовано епоксидні полімери на основі епоксидіанової смоли ЕД-20 і водних розчинів фосфорвольфрамової та фосформолібденової гетерополікислот. Показано, що тип гетерополікислоти і кількість розчинника впливають на структурні характеристики та на рівень провідності одержаних епоксидних полімерів. За зростання густини зшивання епоксинеорганічного полімеру підвищується його температура склування відповідно до лінійного закону, причому для епоксифосформолібденових полімерів ця залежність виражена сильніше, ніж для епоксифосфорвольфрамових. Провідність досліджуваних полімерів зростає зі збільшенням молекулярної маси між вузлами зшивання відповідно до степеневої залежності.

Досліджено тепло- та електропровідність нанокомпозитів (НК) на основі епоксидного полімеру і карбонанотрубок (КНТ). Виявлено досить низький поріг перколяції електричної провідності в області складів близько 0,057 % об. Експериментальні значення теплопровідності для НК дали змогу зробити оцінку власної теплопровідності КНТ.